replica watches replica watches replica watches wholesale replica watches uk

English Classes

Something useful about the language

Функционирование заглавия в рассказе С. Моэма “The Kite”. 1-2 (часть 2)

декабря3

Глава 1. Теоретические предпосылки исследования (окончание)
О том, что такое заглавие и почему оно так важно.
Часть 2 - “Так что же оно всё-таки делает?” (окончание)
Резюме по-прежнему лежит здесь.

1.2. Класифікація функцій заголовку художнього твору (ч. 2)

  Таким чином, проаналізувавши деякі класифікації функцій заголовків, ми в нашій роботі вважаємо доцільним використовувати класифікацію, дану Кухаренко В.А.

  Як вже було сказано, Кухаренко В.А. вважає, що функції заголовку в тексті відповідають актуалізації тих чи інших текстових категорій [9;105]. Крім того, дослідник називає облігаторні та факультативні функції заголовків.

  1. Актуалізуючи категорію інформативності тексту, заголовок виконує номінативну (ономасіологічну) функцію: називає об’єкт (текст) за однією з його ознак (темою).
  2. Через актуалізацію категорії завершеності тексту заголовок виконує делімітативну функцію, відокремлюючи один текст від іншого графічним способом.
  3. Категорія зв’язності може актуалізуватися в заголовку, в основному, за рахунок повтору заголовних слів у тексті. Пронизуючи весь текст, задане у заголовку слова таким чином зв’язує його. При цьому, слово неминуче зазнає деяких семантичних змін, що веде до утворення індивідуально-художнього значення. Читач усвідомлює це значення лише «на виході» з тексту, подумки повертаючись до заголовку. Заголовок у результаті виявляється рамковим знаком, що вимагає повернення до себе. Цим він ще раз зв’язує кінець та початок, актуалізуючи категорію зв’язності.
  4. Будучи рамковим знаком у тексті, заголовок примушує читача переосмислити його значення, задане на початку, та сформувати нове, вкладене в нього автором тексту. Таке переосмислення відбувається ретроспективно, після завершення читання. Таким чином, заголовок є актуалізатором категорії ретроспекції.
  5. Заголовок також виконує прогнозуючу функцію, актуалізуючи категорію проспекції в тексті та формуючи читацькі очікування.
  6. Актуалізуючи категорію прагматичності, заголовок виконує рекламну та контактовстановлюючу функції в тексті.
  7.   Останні дві названі функції виявляються зв’язаними через формування читацьких очікувань і установок. Важливим фактором при цьому є те, що заголовок у перед тексті, не спираючись на власне трансформоване значення, здатний апелювати лише до наявного тезаурусу читача.

  8. Виходячи з наведених вище визначень заголовку, слід заключити, що головною функцією заголовка є актуалізація концепту твору. Заголовок може виконати своє призначення тільки у єдності з цілим, повністю завершеним текстом. Останній несе в собі концепт, чиє головне авторське формулювання поміщується в заголовок.
  9. Заголовок актуалізую категорію системності тексту, так як на семантику заголовку впливають усі без виключення рівні тексту, що матеріалізують етапи його розвитку. Щоб стати актуалізатором концепту тексту, заголовок включається в єдину текстову систему. ЇЇ впливом і пояснюється той факт, що зміст заголовку «на вході» та «на виході» з тексту не завжди співпадає.
  10.   Наступні функції проявляються у заголовка нерегулярно, в залежності від композиційної структури тексту та лексичного наповнення заголовку.

  11. Категорію членування тексту актуалізують проміжні заголовки (між главами, наприклад), висуваючи на перший план важливість композиційно-архітектонічного членування тексту.
  12. Категорія модальності проявляється у заголовку експліцитно – через використання емоціонально-оцінювальних слів у їх прямих значеннях.
  13. Актуалізація категорії локально-темпоральної віднесеності тексту в заголовку цілком залежить від його лексичного наповнення.
  14. Категорія антропоцентричності актуалізується в заголовку лише за умови включення до нього власних імен або їх дескриптивних замінників.

  Заголовок тексту є першим знаком всього текстового комплексу та знаходиться у сильній позиції, виконуючи контактовстановлюючу та прогнозуючу функції, що спрямовані на залучення уваги читача, встановлення контакту з ним та спрямувати його очікування-прогноз [10;109]. Основою для побудови прогнозу служить цілий комплекс лінгвістичних та екстралінгвістичних факторів, а саме показники фонетичного, морфологічного, лексико-семантичного, синтаксичного, стилістичного рівнів, а також тезаурус і читацька компетентність. При цьому, семантична недостатність не завжди дезорієнтує читача, а дає йому можливість для її заповнення за допомогою індивідуальних асоціацій. Багато дослідників підкреслюють визначну роль асоціативного ряду в прогнозуванні заголовку. Кухаренко В.А. каже: «Можливість підключення до цього процесу власних асоціацій і є головною у визначенні важливості заголовку як прогнозуючого фактору…» [10;112]. Дослідник Бойко Л.Б. також відмічає, що при побудові прогнозу «провідне значення мають асоціації» [4;8].

  Однак, виконати вище названі функції надзвичайно складно, особливо якщо врахувати лапідарність форми заголовків і багатозначність лексичних одиниць, що входять до його складу та позбавлені в своїй (поки) ізольованій позиції необхідного контексту для зняття полісемії.

  Заголовок спочатку відірваний від змістовної інформації самого тексту та являє собою лише перший етап контекстуальної конкретизації значення, що не знімає ні можливості його переносу, ні розширення, ні кардинальної зміни.

  У процесі розгортання тексту та сприйняття його читачем, відбувається переосмислення значення заголовку, його конкретизація. Цей процес базується на контекстуальній реалізації значення заголовку, але є відмінним від нього тим, що відбувається, по-перше, з розривом між появою форми та її осмисленням, і, по-друге, настає не одночасно, а поетапно.

  Так як для читача принципово важливо засвоїти семантичні трансформації заголовка для адекватного сприйняття концепту, автор іноді допомагає читачу в його роботі з розшифровки, декодування істинного значення заголовку. Іноді це досягається за допомогою наскрізного повтору (пряма авторська ілюстрація прирощення змістовного потенціалу заголовних слів за рахунок їх використання у різних контекстах). Іноді автор дає пояснення експліцитно, розміщуючи його всередині тексту.

  Однак, декількох контекстуальних реалізацій значення заголовних слів для істинного розуміння їх значення недостатньо. Повністю трансформований смисл заголовка реалізується лише у нерозривному зв’язку з уже сприйнятим та засвоєним текстом, лише ретроспективно. На виході з тексту збагачена контекстуальними реалізаціями семантична структура заголовку проходить етап генералізації – «відбувається «згортання» цієї структури до концептуального інтенсіоналу, який, на відміну від вихідного має у своєму складі новий контекстуальний компонент» [6;176.]

  Таким чином, заголовок, будучи за своєю природою вираженням категорії проспекції, в той же час має властивості ретроспекції, що підкреслює подвійність природи заголовку. Гальперін І.Р. відмітив, що заголовок «представляє собою явище тематично-рематичного характеру» [5;134]. Таку ж думку приводить і Грінченко Е.А. у своїй статті «Заголовок як семантична домінанта тексту» [7]

не публикуется

пример:

Оставить комментарий или два:

 


Добавить новую метку грамматика для урока курсовая план-конспект

Вам точно понравится стационарный газовый гриль, http://bestweekend.com.ua/product/napoleon-rogue-425sb/ если Вы любите безупречные ароматные стейки и другую еду, приготовленную на природе. Слово “пикник” вызывает самые приятные ассоциации, будоражащие вкусовые рецепторы, а также это дружная компания и, подогревающий аппетит, свежий воздух. Профессиональный газовый гриль кажется дорогим только на первый взгляд, ведь производитель создал по-настоящему долговечный и функциональный аппарат.